Храм Воздвиження Чесного Хреста і Святого Йосифа (Обручника) було збудовано в 1752-1766 роках на замовлення Вацлава Жевуського, коронного гетьмана Речі Посполитої, який, за деякими даними, і був автором проекту. Він був задуманий як копія Базиліки ді Суперга (Basilica di Superga), що була зведена в Турині, Італії в 1717-1731 роках.

Архітектором виступив італієць Кароль Романус. Церква мурована з цегли, діаметром в 12 і висотою в 27 метрів. Притвор храму з 14 колонами коринфського типу вгорі встановлено  скульптури (одну з них, правдоподібно святого Ігнатія Лойоли, втрачено): Архангела Рафаїла, Богоматері, святих Петра, Вацлава, Онуфрія, Анни та Йосипа. Скульпторами були Севастян Фесінгер і Юзеф Леблас.

Від Підгорецького замку до церкви була прокладена дорога, з двох боків якої зростали дерева — частина ансамблю.

Інтер'єр храму — робота колективна. Частини біля вівтаря в 1765-1766 вималював литовський художник Лукаш Смуглевич з сином Антонієм. Пізніше роботу продовжили жовківські майстри Дем'ян, Войцех, Констянтин і Микола, львів'яни  Гургилевич та Витанецький. Під 1765 роком були ще записані два василіянські художники, одним з яких, можливо, був Яків Гловацький. Різьблені та столярні вироби виконав Мартин Твардовський з Микулинців, двері - столяр з Олеська Амброзій Пньовський.

Стіни також прикрашав пишний портрет Вацлава Жевуського і таблиці епітафії з мармуру Олександра Любомирського (1804) та Розалії Любомирської з роду Хоткевичів (1794). Неподалік знаходилась мармурова епітафія Леона Жевуського 1869 р. На честь зведення костелу була виготовлена пам'ятна таблиця з рожевого мармуру, датована 1763 роком. 

З 1861 року, коли власником підгорецьких володінь був Леон Жевуський, храм став парафіяльним.

Правдоподібно в  часи II Світової війни його було обстріляно, одну зі скульптур пошкоджено артилерійським снарядом. В 1945 церкву закрили.

З 2013 року в  храмі молиться громада Української Греко-Католицької Церкви яка має за покровителя  священномученика Миколая Чарнецького і новомучеників Української Греко-Католицької Церкви, а з 2014 сюди передані Владикою Михаїлом Колтуном мощі святого, які зберігаються у храмі і досі.

Блаженний Миколай Чарнецький жив у 1884-1959 рр., був єпископом, редемптористом, професором Духовної семінарії в Івано-Франківську, настоятелем кількох монастирів на Волині. В радянські часи пробув понад 10 років в таборах. За посередництвом його молитви до відбулось чимало чуд в наші часи, коли безнадійно хворі, яким ніщо не допомагало, видужували або навіть в стані клінічної смерті повертались до життя. Перше чудо трапилося ще в радянські часи, коли паралізована жінка після молитви біля могили Кир Миколая на Личавському цвинтарі почала ходити. Після цього відбувся цілий ряд інших чудесних оздоровлень, що продовжують поповнюватися і до нині.

Протягом 2021 року завдячуючи держаній підтримці з метою збереження святині від подальших руйнувань поводились протиаварійні роботи з перекриття куполу й покрівель. Також були виконані роботи з каменем та фасадом.

Джерела:

За матеріалами наданими працівниками Львівської Національної Галереї Мистецтв продовж 2013-2020 рр.