Інтер'єр костелу цілісний, без архітектурних поділів, проте їх роль виконують стінописи. На осі навпроти входу знаходиться висока вівтарна ніша з півциркульним завершенням.
Вікна ротонди на двох ярусах завершуються півкругами, а на другому ярусі з фронтальної сторони мають обрамлення з орнаментами рокайль та головками.
По осі навпроти вівтаря на місці нижчого вікна знаходиться відповідна до його форми ніша. На висоті першого ярусу вікон інтер'єр оббігає галерея на кам'яних рококових консолях, з дерев'яною різьбленою балюстрадою. По боках вівтарної ніші знаходяться входи, що ведуть до захристії та інших приміщень прибудови. Портали цих входів взяті в прямокутні кам'яні обрамлення. На порогах написи — WACLAW Y ANNA Z LUBOMIRSKICH RZEWUSCY W.K.H.P.K.F.F.R.P. 1793. Розміщання цього напису на порогах – не випадкове, в такий спосіб Врацлав і Анна виявили свою покору, бажаючи щоб люди які моляться в храмі немовби ступали по них.
Багатий художній вистрій інтер'єру є роботою колективною. Частини поблизу вівтаря в роках 1765-1766 вималював Лукаш Смуглевич з сином Антонієм, які потрапили до Підгірців правдоподібно завдяки посередництву Шимона Чеховіча. Відповідно до цього шаблону роботи продовжували жовківські художники Дем'ян, Войцех, Константин та Микола, а також ще двоє львів’ян: Гургилевич та Витанецький. Під роком 1765 занотовані також два художники василіянські, одним з них, можливо був Якуб Гловацький (Jakub Głowacki).
Предмети столярні та різьблені (розп'яття, капітелій пілястр, амвон, скиніт(табернакулум), сповідальні, лави, рами образів, свічники, галерея хорів) виконав 1761-1765 роках Мартин Твардовський з Микулинців, двері - столяр з Олеська Амброзій Пньовський.
Стінописи інтер'єру були виконані в 1765-1766 роках. На нижньому ярусі ілюзіоністично зображені портали, між якими розміщено гірлянди. На другому ярусі ілюзіоністично зображені іонічні пілястри та колони на тлі площин, що імітують червоний мармур, з золотими капітелями, що несуть ілюзіоністичний антаблемент. Вівтарна ніша вирізнена колонами та трикутним фронтом. На третьому ярусі блакитні коринфські пілястри. Архітектурні дзеркала заповнені панелями, що містять зображення фігуральні та орнаментальні. Над вівтарною нішею міститься трикутник з єврейським написом Ягве та написом ITE AD JOSEPH. Над входом – картуш, підтримуваний путті з ордером білого орла та булавою гетьманською з написом [BEJNE DIXIT |[QUE] DOMINUS | DOMUI PRO|PTER IO|SEPH | Gen. XLI, вище нього картуш з написом DEDISTI MIHI | CLYPEUM SALUTIS | Reg. II.XXI. Над вікнами – погруддя Матері Божої, св. Йосипа, око провидіння, а також персоніфікація головних чеснот, над ними – путті. На галереї напис ERECTUM ET DECORA|TUM ANNO DOMINI | 1763. Інтер’єр купола поділений на 8 секторів, що містять медальйони з зображеннями Авраама, Якова, Давида, Соломона, Менасеса, Йосипа та Ісаака.
Позаду храму є прибудова яка має три приміщення: західне (захристія) сполучене з костелом, середнє містить сходову клітку, а східне (скарбниця) має вихід назовні. В крайніх приміщеннях склепіння хрестові, а в середньому – сплюснуті. Сходи на другий поверх кам’яні, двомаршеві. На другому поверсі аналогічний уклад, що й на першому. Крайні приміщення сполучені з галереєю ротонди.
На хорах храму, з північної його сторони, є гвинтові сходи які ведуть на великий його купол. Ці сходи безпосередньо розміщені в товщині муру, а вийшовши на купол, до слова кажучи ,відкривається чудовий краєвид на Підгорецький замок і довколишні пейзажі.
Крім образів в храмі був і пишний портрет замовника споруди - Вацлава Жевуського. На стінах храму - таблиці епітафії Олександра Любомирського та Розалії з Хоткевичів Любомирської ( з сірого мармуру; помер у 1804 р, Розалія померла на гільйотині в Парижі, на Гревській площі у 1794 році разом з французькою королевою Марією Антуанеттою - а її шестирічна донька в той час була ув’язнена в Бастилії. Неоренесансова біла мармурова епітафія Леона Жевуського ( з медальйоном і написом «трьох гетьманів потомок»; 1869 р). Є також пам’ятна таблиця на честь зведення костелу з рожевого мармуру датована 1763 р.